Спільна заява Президентів України і Республіки Польща "До порозуміння і єднання"
Президент України, Польща; Заява, Міжнародний документ від 21.05.1997
Документ 616_005, поточна редакція — Підписання від 21.05.1997
Виберіть формат файлу для збереження:


Спільна заява
Президентів України і Республіки Польща
"До порозуміння і єднання"

Президент України і Президент Республіки Польща,
усвідомлюючи історичну відповідальність перед нинішнім і
прийдешніми поколіннями українців і поляків, роль України і Польщі
у зміцненні безпеки й стабільності у Центрально-Східній Європі, а
також враховуючи важливість поглиблення стратегічного партнерства
між ними,
виходячи з Договору про добросусідство, дружні відносини і
співробітництво від 18 травня 1992 року ( 616_172 ),
у переконанні, що майбутнє українсько-польських відносин слід
будувати на правді і справедливості, а також глибокому і щирому
порозумінні і єднанні,
висловлюючи спільне прагнення до остаточного подолання
складної українсько-польської історичної спадщини і заради того,
щоб тіні минулого не затьмарювали сьогоднішніх дружніх і
партнерських відносин між обома країнами й народами,
заявляють:
Багатовікова історія українсько-польського сусідства знає
чимало хвилюючих прикладів щирої дружби, взаємодопомоги і
співробітництва між обома народами. Вона відзначена і братерством
по зброї, і взаємозбагаченням культур, і сусідською
доброзичливістю.
Проте не можна оминати також і трагічні її сторінки -
військове протистояння у XVII-XVIII століттях, прояви
антиукраїнської політики польської влади у 20-30 роках XX
століття, переслідування польського населення в Радянській Україні
у період сталінських репресій. Не можна забути кров, пролиту на
Волині, зокрема, у 1942-1943 роках, жорстокість
українсько-польських конфліктів у перші повоєнні роки. Окремою
трагічною сторінкою в історії наших стосунків була акція "Вісла",
що завдала удару всій українській громаді Польщі. Замовчування чи
однобічний виклад цих фактів у наш час не пом'якшить болю
скривджених і їх близьких і не сприятиме поглибленню порозуміння
між нашими народами.
Шлях до щирої дружби та єднання пролягає, насамперед, через
правду і взаєморозуміння. Визнаємо, що жодна мета не може бути
виправданням злочину, насильству, застосуванню принципу
колективної відповідальності. Водночас пам'ятаємо, що іноді витоки
цих конфліктів знаходилися за межами України та Польщі і часом
були зумовлені обставинами, незалежними від українців і поляків, а
також нав'язані нашим народам поза їх волею недемократичними
політичними системами. Складаємо шану безвинним - закатованим,
полеглим і примусово переселеним українцям та полякам. Засуджуємо
винуватців їхніх страждань. Разом з тим, висловлюємо вдячність
всім, хто впродовж тих важких років сприяв українсько-польському
зближенню.
Сьогодні Україна і Польща є суверенними державами, добрими
сусідами, стратегічними партнерами. Тому вкрай важливо подолати
гіркоту, що залишилась в історичній пам'яті багатьох українців і
поляків. До цього нас спонукає не лише спільна відданість
демократичним цінностям, повага до прав людини, основних принципів
та норм міжнародного права, а й бажання бачити Україну і Польщу в
об'єднаній Європі.
Інтерпретацією нашої спільної історії, її непростих періодів
мають займатися фахівці, які у атмосфері відкритості ретельно
вивчать події минулого й дадуть їм об'єктивні оцінки.
Для кращого взаєморозуміння між українським і польським
народами слід стимулювати діалог між тими, хто впливає на
формування громадської думки в наших суспільствах. Необхідно ширше
використовувати і можливості польських громадян українського
походження та українських - польського, які своєю працею роблять
вагомий внесок у економічний та культурний розвиток наших держав.
Вони повинні виступати активними провідниками ідеї якнайтіснішого
співробітництва між Україною і Польщею. Зі свого боку, обидві
держави мають опікуватися й всіляко підтримувати розвиток
української громади в Республіці Польща і польської - в Україні.
Україна і Республіка Польща докладатимуть зусиль, щоб
свідомість молодих українців і поляків не була обтяженою спогадами
про трагічні періоди спільної історії. Нехай наступні покоління
живуть у спільному європейському домі, в якому не буде місця
упередженості і недовірі.
З цим переконанням ми, Президенти Республіки Польща і
України, беремо під свій патронат утвердження ідеї
українсько-польського порозуміння і єднання.
У давні часи наші предки виливали на шаблі воду на знак миру,
зближення і братерства. І сьогодні ми - поляки й українці - маємо
назавжди влити в наші серця почуття приязні і солідарності.
На порозі XXI століття пам'ятаймо про минуле, але думаймо про
майбутнє!
Київ, 21 травня 1997 р.
Президент України Президент Республіки Польща
Л.Кучма А.Кваснєвський



вгору