14—16 жовтня відбувся Wikimedia CEE Meeting — щорічна конференція вікіспільноти Центрально-Східної Європи. Вона проходила у місті Охрид, Північна Македонія. Розповідаємо про те, як українська вікіспільнота була представлена на цій події.

Wikimedia CEE Meeting проходить щорічно з 2012 року, зокрема двічі її організовувала «Вікімедіа Україна» (у Києві у 2014 році та Львові у 2018 році). Цьогоріч це була перша зустріч вікіспільноти Центрально-Східної Європи в офлайн-форматі, яка відбулася з початку пандемії COVID-19. У конференції взяло участь шість учасників та учасниць з України, зокрема п’ять від «Вікімедіа Україна». З презентаціями та обговореннями виступили чотири вікімедійці та вікімедійниці з України.

У перший день, 14 жовтня, відбувся виступ українського вікімедійця, користувача Renvoy, про те, які ініціативи українська спільнота та ГО «Вікімедіа Україна» змогли організувати та як війна вплинула на українську Вікіпедію.

«Загалом враження від конференції дуже позитивне, відчувалася підтримка з боку організаторів та учасників конференції. Наприклад, грузинські вікіпедисти роздавали наліпки з логотипом української Вікіпедії в кольорах українського прапора. Сесії на конференції були дотичні до багатьох питань: від лексикографічних до стратегічних. Також було приємно наживо зустрітися з багатьма членами спільноти, з якими мав контакти онлайн», — розповів Renvoy про свої враження від конференції.

У другий день конференції, 15 жовтня, відбулася сесія «Що потрібно, щоб збудувати рух захисників вільних знань?», у якій в ролі співведучої взяла участь вікімедійниця з України Наталія Тимків: «Перша частина цієї сесії була присвячена урокам адвокації “свободи панорами” у Грузії, Естонії та Україні, а друга — практична частина — розробці наступних можливих кроків для старту адвокаційної “свободи панорами” в Узбекистані. Це була сесія, де можна було генерувати ідеї та ділитися досвідом, а також встановлювати зв’язки між різними вікіспільнотами». Презентація до сесії та нотатки за результатами обговорення доступні тут (англійською).

16 жовтня, на третій день конференції, відбулися аж три виступи, у яких брали участь вікімедійці та вікімедійниці з України. З самого ранку менеджерка міжнародної частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю» Олеся Луканюк розповідала про можливості участі у конкурсі для спільнот Центрально-Східної Європи.

 Усі присутні змогли долучитися до обговорення розвитку проєкту. Так про це розповіла Олеся Луканюк: «На завершення виступу була частина запитань-відповідей та спільного обговорення щодо розвитку проєкту у подальшому. Присутні ставили запитання про часові рамки конкурсу наступного року та ділилися досвідом його проведення у своїх країнах. Також спільно обговорювали найактуальніші проблеми та можливості їх вирішення».

Паралельно з цим засіданням відбулося спілкування з членами Ради повірених Фонду Вікімедіа. У ньому теж взяла участь Наталія Тимків, голова Ради повірених, яка представила основні рішення керівного органу Фонду Вікімедіа за минулий рік, а також відповідала на питання аудиторії. 

Після короткої перерви розпочався виступ Юрія Пероганича, який розповів про основні етапи створення та розвитку власної вікі-енциклопедії на основі MediaWiki.

«У тридцятихвилинній презентації, на прикладі вікісайту Енциклопедія Носівщини спробував розкрити питання про те, для чого потрібні власні вікісайти, про вибір доменного імені, хостингу і системи управління вмістом, про розгортання і конфігурування MediaWiki, наповнення вікі-сайту вмістом, розвиток спільноти читачів і редакторів, підтримку і просування сайту, а також варіанти монетизації. Практично повний зал і запитання учасників як під час презентації, так і у кулуарах після неї свідчили про інтерес до теми», — зазначив Юрій Пероганич.

На зустрічі вікімедійців Центрально-Східної Європи також були присутні освітянка та вікімедійниця з міста Бар на Вінниччині Галина Качуровська та членкиня правління ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Ластовець.

«Із численних сесій, які іноді відбувалися і у три потоки, значна частина була присвячена  саме освітньому вікіпедійному руху у різних країнах. І саме цей досвід мене як освітянку цікавив найбільше. Команда організаторів цієї конференції із Македонії, маючи значні напрацювання, ділилася тим як відбувається вікінавчання у різних вікових категоріях. Також цікаво було познайомитися з досвідом Албанії, Вірменії, Чехії та особливо Грузії», — розповіла про свій досвід Галина Качуровська.

Читайте також:

• Програма конференції (з презентаціями та записами виступів учасників і учасниць)