Як батькам реагувати на дитячу мастурбацію, радять тернопільські лікарі

Батьки, які звертаються до лікарів із приводу дитячої мастурбації, часто бувають дещо збентежені і спантеличені. Тим часом, гра дитини своїми статевими органами у багатьох випадках свідчить лише про її дослідницький інтерес до себе і частин свого тіла.
Серйозно ж бити на сполох варто лише тоді, коли онанізм набув нав'язливого, невротичного характеру, в тому випадку, якщо дитина не в силах стриматися і вдається до цієї звички на очах в інших людей.
Дитяча мастурбація - один із багатьох видів нормальної дитячої активності. Однак серед її причин можуть бути також і дитячі неврози, і гормональні порушення, і інфекційні захворювання, розповідає тернопільський лікар-сексопатолог Євген Таранніков (51 р.).
Нові пізнавальні потреби
Багато хто вважає, що дитина до досягнення статевої зрілості є асексуальною істотою. Тому доволі багато батьків до дитячої мастурбації ставляться з острахом і насправді не знають, як реагувати на це явище. Однак варто пам'ятати, що це природний етап розвитку кожної людини. Приблизно після трьох років відбувається усвідомлення своєї індивідуальності, виділення себе із середовища.
- Після трьох років у дитини з'являється інтерес до анатомічних відмінностей між людьми, - розповідає пан Таранніков. - Саме з цими новими пізнавальними потребами пов'язане прагнення дітей підглядати за роздяганням інших або демонструвати свої статеві органи і порівнювати їх.
У хлопчиків формується інтерес до свого пеніса. Дитина з'ясовує, що торкатися своїх статевих органів доволі приємно, і не розуміє, чому їй це забороняють. А дорослих це часто лякає настільки, що покарання і залякування можуть бути доволі жорстокими і травмувати маля на все подальше життя.
Як реагувати батькам
Погляд на мастурбацію як на патологічну шкідливу звичку, небезпечну страшними наслідками, доволі широко поширений. Багато дорослих постійно стежать за геніталіями і руками дитини. Дитина через це також мимоволі фіксує свою увагу на "злочинних" діях.
- У будь-якому випадку робити трагедію з цього батькам не варто, - зауважує лікар-сексопатолог. - Дитина може відволіктися, і вже за місяць-другий забути, що такі моменти взагалі були у її житті.
Найголовніша порада батькам, за словами лікаря, - не акцентувати увагу дитини на цих моментах. Акцентуючи, вони все міцніше закріплюють їх у пам'яті маляти.
- Це можна порівняти з іншим випадком - наприклад, дитина говорить погане слово і запитує батьків, що воно означає, - продовжує пан Таранніков. - Якщо тато чи мама нагримають на дитину, скажуть: "Не можна такого говорити! Це дуже погане слово!" чи подібне, дитина навпаки дуже добре його запам'ятає. Тому, почувши подібне від малюка, батькам краще відповісти, що вони просто не знають такого слова, його не існує. І, як правило, дитина дуже швидко забуває цю лайку і не повертається до неї.
Коли варто занепокоїтися
Занепокоєння можуть викликати лише ті випадки, коли мастурбація надмірна, нав'язлива, заміщає і витісняє інші форми активності дитини. Коли дитина не реагує на спроби її відволікти, не може переключатися на іншу діяльність.
- Насамперед батьки повинні з'ясувати, чому дитина мастурбує. Потрібно виключити можливість того, що в малюка розвивається дитячий невроз, - каже Євген Таранніков.
У таких випадках це свідчить про серйозні внутрішні проблеми, і насамперед про дефіцит любові в сім'ї. І тут необхідна допомога психотерапевта.
Інші причини
Причиною нав'язливої мастурбації може бути й інфекція, продовжує лікар. Коли у дитини виникає свербіж у ділянці статевих органів, вона волею-неволею подразнює їх. У такому випадку дитину обов'язково має оглянути дитячий уролог.
- Не варто забувати й про можливість гормонального "сплеску" - підвищення кількості чоловічих статевих гормонів, - додає сексопатолог. - Якщо для пубертатного періоду (період статевого дозрівання - прим. ред.) це нормально, то для дитини 3-6-річного віку - порушення. Однак якщо дитина активна, має достатньо способів дати вихід своїй енергії, то мастурбація не стане для неї нав'язливою звичкою.
Нормальна ж дитяча мастурбація сприяє самозаспокоєнню, створює передумови до розвитку здорових сексуальних стосунків у майбутньому. Відомо, що значна частина дорослих, котрі не здатні отримувати повноцінне сексуальне задоволення, не знала під впливом заборон і залякувань, що таке нормальна генітальна гра.
Більше фізичних навантажень
Якщо батьки помічають, що їхня дитина надто довго і наполегливо мастурбує, варто спробувати ненав'язливо переключити її увагу на щось інше, радить лікар. Погратися з малюком, побігати, пострибати, покидати м'яч - словом, приділити йому увагу.
Варто також пояснити малюку, що так робити на людях не прийнято. Однак варто пам'ятати, що до у 5-6 років дитина вже зазвичай вміє приховувати подібні маніпуляції, що дорослі із задоволенням сприймають як їхнє припинення.

"Це природний, закономірний етап у розвитку сексуальності"
Жорстоке покарання за мастурбацію 3-5-річного малюка може згодом призвести до виникнення неврозів у дорослого.
Дитяча мастурбація у віці 3-5 років - це закономірний етап у розвитку людської сексуальності, пояснює тернопільський лікар-психотерапевт Володимир Пришляк (32 р.).
- Дитина може цікавитися своїми статевими органами і раніше, до трьох років, однак тоді це ще важко назвати мастурбацією, це швидше неусвідомлене дослідження дитиною власного тіла, торкання різних його частин, - розповідає лікар. - А вік 3-5 років із точки зору психоаналізу - це період зацікавленості власними геніталіями, так звана фалічна стадія, в якій активізується чутливість генітальної ерогенної зони. Відповідно, подразнення цих ділянок тіла викликає у дитини певні приємні переживання.
Батькам, котрі помітили, що їхня дитина мастурбує, не варто робити з цього великої проблеми, продовжує пан Пришляк. Заставши малюка за подібним заняттям, батькам варто реагувати спокійно, у жодному разі не карати дитину, не поводитися з нею жорстоко. Натомість можна пояснити, що цього не варто робити на людях, однак не надавати цьому надмірно великого значення.
- Справді, деякі батьки дуже лякаються, зауваживши, що їхня дитина мастурбує, і вважають це абсолютно неприйнятним та аморальним, - додає психотерапевт. - Однак у віці 3-5 років мастурбація не свідчить ні про розпущеність дитини, ні про її аморальність. Більше того - це необхідна передумова подальшого формування нормальної, зрілої, дорослої сексуальності.
Щоправда, коли мастурбація в дитячому віці стає надто частою, нав'язливою потребою, це може бути одним із симптомів того, що дитина переживає певну тривогу, страх, нав'язливі думки, і в такий спосіб сама себе заспокоює.
- Дитячі неврози, до речі, дуже чітко відображають ситуацію у сім'ї загалом, - зауважує Володимир Пришляк. - Саме сімейна ситуація - це найбільш травматичний фактор при дитячих неврозах. Тож батькам у такому випадку варто побачити проблему не в дитячій мастурбації, а саме у своїх стосунках як сімейної пари та в своєму ставленні до дитини.
Якщо батьки жорстоко карали дитину за спроби мастурбувати, це однозначно негативно позначиться на її подальшому сексуальному розвитку і дорослому статевому житті, визнають лікарі. Адже будь-яке придушення чи покарання викликає певну фіксацію дитини саме на цій сфері. І в подальшому це може бути відправною точкою до формування різних неврозів вже у дорослому віці. І не обов'язково сексуальних, але й будь-яких інших.
- Вік - 3-5 років - це один із дуже важливих періодів формування психіки та особистості дитини. Саме в цей період значною мірою формується характер, самовпевненість дитини, її активність, здатність досягати мети і взаємодіяти з іншими людьми, - пояснює лікар. - Тож батькам треба дуже делікатно коригувати дитячу поведінку. Зауваження мають бути доброзичливі, можливо, навіть напівжартома - так, як би корегувалася будь-яка інша не дуже доречна поведінка.
Діти цього віку, особливо хлопчики, дуже чутливі до безпеки своїх статевих органів. Тож у жодному разі не можна лякати малюка тим, що в покарання за мастурбацію він може залишитися без свого пеніса. Надмірне покарання може стати у майбутньому джерелом почуття вини за сексуальні дії загалом.
- Причому це почуття неусвідомлене, адже більшість дітей не пам'ятають або дуже епізодично пам'ятають події, які відбувалися з ними до шестирічного віку. Йдеться про витіснення у підсвідомість певних дитячих переживань. І багато травмуючих ситуації, випадків заборон, покарань дорослий може навіть не пам'ятати, але в підсвідомості пам'ять про це залишається, - підсумовує пан Пришляк. - І надалі може стати джерелом тривоги, фобічних неврозів та істероневрозів у дорослому віці.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.