Проходження публічної служби у період дії воєнного стану
Наталія Кайда, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури, д. ю. н., науковий співробітник КНУ ім. Т. Шевченка, тренер Української школи урядування (НАДС)
Публікації лекторів
07.11.2022

Проходження публічної служби у період дії воєнного стану: вступ на публічну службу, умови та порядок її проходження, припинення публічної служби

Нормативно-правова база у період дії воєнного стану:

  • Конституція України;
  • Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII);
  • Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» від 3 лютого 2015 року № 141-VIII);
  • Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;
  • Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (у редакції Закону № 2353-ІХ від 01.07.2022);
  • Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР;
  • Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-IX;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану»;
  • роз’яснення Національного агентства України з питань державної служби щодо проходження публічної служби в умовах воєнного стану https://bit.ly/3FPM2fQ

Вступ на публічну службу у період дії воєнного стану

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389-VIII).

В умовах воєнного стану Президент України, Верховна Рада України діють виключно на підставі, у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, Законом № 389-VIII та іншими законами України (ст. 9 Закону № 389-VIII).

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ст. 10 Закону № 389-VIII).

З урахуванням вимог ст. 4 Закону № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації.

Відповідно до частини п’ятої ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідної районної, обласної військово-цивільної адміністрації посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та забезпечення її безпеки із залишенням на військовій службі, службі у правоохоронних органах без виключення зі списків особового складу, а також за рішенням керівника районної, обласної військово-цивільної адміністрації на посади державних службовців у такій адміністрації можуть призначатися інші особи, які мають спеціальні знання та досвід, без конкурсного відбору.

Проте за необхідності є можливим внесення змін до штатного розпису державного органу, зокрема передбачивши замість вакантних посад державної служби посади працівників, які виконують функції з обслуговування та працівників патронатних служб. Заповнення таких посад здійснюється без проведення конкурсу шляхом укладення трудового договору.

Також деякі види робіт (послуг) можуть здійснюватися на умовах цивільно-правового договору з державним органом.

Водночас 20.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-IX (далі – Закон № 2259-IX), яким у період дії воєнного стану скасовано конкурси для призначення на посади:

  • державної служби;
  • в органах місцевого самоврядування;
  • керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій.

Підставами для призначення є:

  • заява;
  • заповнена особова картка встановленого зразка;
  • документи, що підтверджують наявність громадянства України;
  • освіти та досвіду роботи згідно з вимогами, встановленими щодо відповідних посад.

Особи не подають електронну декларацію та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою.

Спеціальна перевірка, передбачена Законом «Про запобігання корупції», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом «Про очищення влади», не проводяться.

Однак з урахуванням наведеного законодавець передбачив умови: призначені без конкурсу службовці не зможуть бути переведені на інші посади держслужби або посади в органах місцевого самоврядування.

Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше 6-ти місяців з дня його припинення чи скасування, на такі посади оголошуються конкурси.

Граничний строк перебування призначеної без конкурсу особи на посаді – 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Умови та порядок проходження публічної служби у період дії воєнного стану

Відносини, що виникають у зв’язку зі вступом, проходженням і припиненням державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII), якщо інше не передбачено цим Законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (частина третя ст. 5 Закону № 889-VIII).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

У період дії воєнного стану набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136-ІХ), згодом до якого було внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі – Закон № 2352-ІХ), і Закон № 2136-ІХ став визначати особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування; особливості трудових відносин державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відтак Закон № 2136-ІХ у редакції Закону № 2352-ІХ є частиною законодавства про працю у період дії воєнного стану та поширюється на вступ, проходження та припинення державної служби.

Простій у зв’язку з введенням воєнного стану

У випадку неможливості виконання державним органом, його структурним підрозділом або державним службовцем своїх завдань і функцій через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, для відповідних державних службовців (структурного підрозділу або органу в цілому), де є неможливим виконання державним службовцем завдань за посадою дистанційно, слід оголосити простій у зв'язку з введенням воєнного стану.

Оголошення простою в державному органі здійснюється з урахуванням норм КЗпП України (ст. 34 «Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою» і ст. 113 «Порядок оплати часу простою»).

Обставини, внаслідок яких виник простій, можна фіксувати в акті простою, зазначивши причину припинення роботи держоргану чи окремого структурного підрозділу (введення воєнного стану, тимчасова окупація, руйнування будівлі тощо), а також дату і час початку простою та час його прогнозованого закінчення.

Простій оформляється наказом (розпорядженням) про оголошення простою під час воєнного стану. У наказі (розпорядженні) про оголошення простою вказують:

  • перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій (якщо простій не поширюється на увесь орган);
  • дату початку простою;
  • дату закінчення простою (за можливості) або подію, з якою пов’язане закінчення простою;
  • (не)звільнення працівників від обов’язку бути присутніми на віддалених робочих місцях або робочих місцях на території держоргану.

З наказом керівника державних службовців ознайомлюють у можливий спосіб, у тому числі за допомогою засобів електронного зв’язку.

Оплата простою здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», якою керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, надано право до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Запровадження дистанційної роботи

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, У будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому (ст. 602 КЗпП України).

Для запровадження дистанційної роботи з ініціативи державного органу з метою переведення працівників на дистанційний режим роботи достатньо оформити відповідний наказ та ознайомити з ним під підпис тих співробітників, які переходять до режиму надомної роботи.

Також можливе запровадження дистанційної роботи з ініціативи державного службовця, який може усно або за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку звернутися до безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) з пропозицією щодо надання роботи за межами адміністративної будівлі.

Проте з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» дистанційна робота державних службовців та працівників державного органу можлива тільки в межах України, за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку. У разі перебування державного службовця або працівника державного органу в робочий час в Україні поза межами робочого місця без рішення керівника державної служби, або за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Оплата праці у такому випадку здійснюється у повному обсязі відповідно до Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» та інших актів законодавства України.

Строкове призначення на посаду. Заміщення посади державної служби на період відсутності державного службовця

З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби, зокрема і на посаду на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігається посада державної служби (частина перша ст. 22 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини другої ст. 34 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII) строкове призначення на посаду здійснюється у разі заміщення посади державної служби на період відсутності державного службовця, за яким відповідно до Закону зберігається посада державної служби.

Проте у період дії воєнного стану набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-IX (далі – Закон № 2259-IX), яким у період дії воєнного стану скасовано конкурси для призначення на посади державної служби; в органах місцевого самоврядування; керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій.

Таким чином, з урахуванням норм Закону № 2259-IX строкове призначення на посаду або зайняття посади державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця здійснюється без проведення відповідного конкурсу.

Переведення на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому чи іншому державному органі

Відповідно до ст. 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), – за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), – за рішенням суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Водночас у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (частина перша ст. 3 Закону № 2136-ІХ).

Зміна істотних умов державної служби в умовах воєнного часу

Відповідно до ст. 43 Закону № 889-VIII про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніше як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку зі зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої ст. 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Проте у разі неможливості переведення державного службовця, який не погодився на зміну істотних умов державної служби за його посадою, на іншу посаду державної служби від підлягає звільненню.

Державним службовцям дозволено займатися іншою оплачуваною роботою

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» від 8 липня 2022 року № 2381-IX на період дії воєнного стану знята заборона займатися державним службовцям іншою оплачуваною роботою, крім:

  • державних службовців категорії "А";
  • посадових осіб місцевого самоврядування, посади яких належать до першої – третьої категорій,
  • /7і за умови, якщо:
  • такі особи перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або переведені на простій;
  • трудові договори (контракти), цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності укладаються з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, стосовно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців.

Таким чином, державні службовці, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або переведені на простій, можуть займатися іншою оплачуваною діяльністю.

Відпустки у період дії воєнного стану

Щорічна основна оплачувана відпустка

Право державного службовця на відпустки закріплено у ст. 7 Закону № 889-VIII.

Відповідно до ст. 57 Закону № 889-VIII державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Проте у період дії воєнного стану встановлено обмеження щодо надання щорічної основної оплачуваної відпустки, яке закріплене у ст. 12 Закону № 2136-ІХ.

Відтак щорічна основна відпустка:

  • надається за рішенням керівника державного органу;
  • може бути обмеженою тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік;
  • якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану керівник державного органу може відмовити державному службовцю у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

Грошова допомога виплачується під час дії воєнного стану і надається відповідно до графіка та на підставі заяви державного службовця.

Щорічна додаткова оплачувана відпустка у період дії воєнного стану

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державну службу» з урахуванням Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 270, державний службовець у період дії воєнного стану може скористатися щорічною додатковою оплачуваною відпусткою.

Водночас у період дії воєнного стану відсутні обмеження щодо використання інших видів відпусток, передбачених ст. 4 ЗУ «Про відпустки» 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР, зокрема:

  • додаткових відпусток у зв'язку з навчанням;
  • творчих відпусток;
  • соціальних відпусток;
  • інших видів відпусток, передбачених законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором.

Проте у період дії воєнного стану керівник державного органу може відмовити державному службовцю у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Відпустка без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану

Протягом періоду дії воєнного стану керівник державного органу на прохання державного службовця може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, таке право державного службовця закріплене п. 3 ст. 12 Закону № 2136-ІХ.

І така відпустка надається з урахуванням таких норм:

  • за ініціативою працівника в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону України «Про відпустки»);
  • за згодою сторін (ст. 26 Закону «Про відпустки»).

Відпустка для державного службовця, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи

У період дії воєнного стану керівник державного органу за заявою державного службовця, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої ст. 9 Закону України "Про відпустки".

З урахуванням наведеного законодавець закріпив обов’язок керівника державного органу надати такому державному службовцю відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Припинення державної служби

Статтею 83 Закону № 889-VIII передбачені підстави, з яких припиняється державна служба, зокрема:

  • у разі втрати права на державну службу або його обмеження (ст. 84 Закону № 889-VIII);
  • у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (ст. 85 Закону № 889-VIII);
  • за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (ст. 86 Закону № 889-VIII);
  • за ініціативою суб’єкта призначення (ст. 87 Закону № 889-VIII);
  • у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (ст. 88 Закону № 889-VIII);
  • у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку зі зміною її істотних умов (ст. 43 Закону № 889-VIII);
  • у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом (пункт 7 частини першої ст. 83 у редакції Закону № 1081-ІХ від 15.12.2020);
  • у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (п. 8 ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII);
  • з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (ст. 881 Закону № 889-VIII).

У період дії воєнного стану слід звернути увагу на особливості припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення, яке допускається у період тимчасової непрацездатності державного службовця, а також у період перебування його у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону 2136-ІХ).

Припинення державної служби у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби

У разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.

У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.

Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов’язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу (ст. 85 Закону № 889-VIII).

Припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін у період дії воєнного стану

Відповідно до статті 86 Закону № 889-VIII державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб’єкта призначення у письмовій формі не пізніше як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Також державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом.

Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Водночас таке припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін у період дії воєнного стану здійснюється з урахуванням вимог ст. 4 Закону 2136-ІХ.

Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення у період дії воєнного стану

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

З урахуванням вимог частини третьої ст. 87 ЗУ «Про державну службу» суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення у разі скорочення штату (чисельності, посади), реорганізації чи ліквідації держоргану у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення суб’єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

У разі звільнення з державної служби з вищезгаданих підстав державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

У такому випадку оформлення і видання трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

Припинення державної служби, за ініціативою суб’єкта призначення за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII)

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване у разі вчинення: порушення присяги державного службовця; вияву неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої ст. 64 Закону № 889-VIII державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом № 889-VIII та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, який затверджено постановою КМУ від 04.12.2019 № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження».

Згідно з частиною першою ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення на підставі пропозицій/подання дисциплінарної комісії.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Проте рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.