Сергій Колебошин про зміни в шкільній освіті

Чому фокус саме на середній освіті?

Усе просто: бо це – найбільша ланка. І за обсягом, і за відповідальністю. Понад 15 тисяч шкіл, близько 4,5 мільйона учнів, майже півмільйона вчителів. Окремий великий напрям – позашкільна освіта. Не забуваємо про те, що гарантії саме повної загальної середньої (тобто шкільної) освіти прописані в Конституції України.

Але є і багато інших причин.

По-перше, ми знаходимося всередині реформи Нової української школи (НУШ), яка робить школу якіснішою та сучаснішою. Проте, на жаль, маємо розуміти і великий спектр існуючих проблем. Банально: ми лише в загальних рисах знаємо, що відбувається в місті та селі, з якими проблемами там стикаються.

Максимально важливим напрямом в цьому сенсі є питання якісної педагогічної освіти. Не може якість освіти бути вищою за якість тих фахівців, які в освіті працюють, – це загальне правило. Вкладаючи великі кошти в матеріально-технічну базу, часто питання підтримки вчителів, підвищення статусу професії, заробітної плати, якості педагогічної освіти лишаються на узбіччі. Це не нормально.

По-друге, треба думати про місце української освіти в глобальному світі. За багатьма параметрами наша система освіти повторює радянську. А світ змінюється.

За визначенням ЮНЕСКО, навіть світова освіта перебуває в зоні турбулентності. Технології, підходи, роль вчителя – все  змінюється. І наша школа точно не має нагадувати фабрику з підготовки дітей «від дзвінка до дзвінка»: прийшли на зміну і працюють.

По-третє, це ті виклики, які поставила пандемія. Особливості освітнього процесу під час коронавірусу, складання цього року ЗНО тощо.

По-четверте, є стик між школою та суміжними ланками, наприклад, професійно-технічна освіта. В Україні менше 30% дітей після школи здобувають профтехосвіту. Хоча в більшості розвинених країни ОЕСР усе навпаки.

Навіть у Німеччині 35-40% вступають до вишів, а 55-60% – здобувають робітничі професії. Адже економіка переважно потребує робочих рук, не всім же за комп’ютерами сидіти. Є колосальна проблема з фрезерувальниками чи сантехніками.

Які основні завдання ради?

Насамперед, цеаналіз та моніторинг сучасного освітнього простору, стану реформування системи загальної середньої освіти, аналіз законодавства України. Учасники обговорюватимуть та готуватимуть всі необхідні пропозиції, щоб освіта стала якомога якіснішою, а діти були щасливим, здоровими та освіченими.

Також окремий пласт роботи – дати можливість інноваційного розвитку шкільної освіти. Дуже важливо, щоб наші учні виходили із закладів освіти компетентними, а вчителі постійно професійно розвивалися і були соціально забезпечені.

Назвіть найважливіші теми для роботи ради на сьогодні.

Мережа старших профільних шкіл, освіта в умовах пандемії, ефективність та порядок використання освітніх субвенцій.

Що не так з використанням субвенцій?

Щоб ви розуміли, держава виділяє мільярди на освітні потреби. Натомість  ефективність їхнього використання бажає кращого. Наприклад, минулого року субвенція на STEM-освіту виділялась вперше, це було близько 900 млн грн, але понад 300 млн не використали.

Інший приклад – «Спроможна школа», за яку ми билися і відстояли в парламенті, щоб не було секвестру бюджету. Також великий відсоток виділених коштів не використано!

Проблема може бути в погано прописаному порядку використання грошей. І поки вони дійдуть на місця, не вистачає часу на їхнє освоєння. Цю проблему треба вирішувати.

Ось на такому точковому рівні ми б могли продемонструвати ефективність, що вимірюватиметься мільярдами гривень.

Аналогічна ситуація із залишками освітньої субвенції. На 2020 рік залишок становив 5,4 млрд грн. Ці кошти могли отримати вчителі, але через неефективний механізм розподілу не отримали. Ми думаємо, як підвищити зарплати, а тим часом у нас є 5 мільярдів!

Також існує проблема з передачею майна внаслідок формування громад, бо школи з районів передають у громади, і виникають нюанси. Всі великі й точкові проблеми ми обговорюватимемо на раді  та формуватимемо пропозицію. А далі – пропонуватимемо Президенту.

Для нього тема освіти вкрай важлива і пріоритетна. Тож ми будемо для нього додатковим аналітичним центром, щоб ухвалювати необхідні, а головне – правильні рішення. Ми виконуватимемо допоміжну функцію, аби інформувати главу держави, що відбувається в освіті зсередини.

Можемо сказати, що школа вже не буде такою, як раніше?

Це наша мета. Зберігаючи те найкраще, що є в нашій освітній системі, рухатися вперед. Бо школа – не фабрика, а місце, звідки дитина має вийти освіченою та здоровою. Ми будемо порушувати в тому числі питання харчування та правильного формування освітнього простору. Бо, на жаль, майже 80% дітей виходять зі школи з проблемами зі здоров’ям: як не сколіоз, так шлунок чи зір. Сучасна школа – це щасливі та здорові діти.

Хто працюватиме в раді?

Як би там не було, ми розуміємо, що будь-яке міністерство – це чиновники, а парламент – політики. А нам хотілося би почути думку і вчителів, і громадського сектору, і директорів, і місцевого самоврядування.

Тому ми зібрали кращих експертів, а головне – практиків, які знають свою галузь достеменно. Це і громадський рух EdCamp Ukraine, і «Освіторія», і переможці The Global Teacher Prize, і керівник Малої академії наук, і представники Академії педагогічних наук тощо.

Також ми створюватимемо робочі групи для вивчення окремих питань. Наприклад, виникла проблема з системою оплати вчителям. Ми долучаємо працівників профспілок і вирішуємо проблему. Є проблема з мережею шкіл – долучаємо представників Асоціації міст України.

Тобто можемо залучати центральну владу і місцеву, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, вітчизняних та іноземних учених, фахівців, експертів.

Склад Консультативної ради – це те, чим можна пишатися.

Довідково: Консультативна рада створена Указом № 55/2021 «Про Консультативну раду з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти».

Мета – готувати пропозиції щодо забезпечення доступності та високої якості загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу, удосконалення законодавства України про загальну середню освіту та актуалізація його основних завдань.

Склад ради:

КОЛЕБОШИН Сергій Валерійович – народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, голова ради

АРХІПОВА Аліна Євгеніївна – директорка, вчителька образотворчого мистецтва Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 Миколаївської міської ради Миколаївської області

БАХРУШИН Володимир Євгенович – професор кафедри Національного університету «Запорізька політехніка»

ВАКУЛЕНКО Тетяна Сергіївна – заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти

ГРАВС Ольга Іллівна – вчителька географії Мукачівського ліцею № 11 Закарпатської області, переможниця Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2010» у номінації «Географія»

ГРИШИНА Юлія Миколаївна – народна депутатка України, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

ДНІПРОВ Олексій Сергійович – керівник апарату Офісу Президента України

ДУТЧАК Мирослав Васильович – перший проректор Національного університету фізичного виховання і спорту України

ДЯКІВ Василь Григорович – вчитель історії, громадянської освіти Заліщицької державної гімназії Тернопільської області, переможець премії «Global Teacher Prize Ukraine 2020», переможець Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019» у номінації «Основи здоров’я»

ЕЛЬКІН Олександр Борисович – голова Ради громадської організації «ЕдКемп Україна»

ЗАБОЛОТНИЙ Олександр Вікторович – начальник відділу освіти Сквирської міської ради Київської області, переможець Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 1996» у номінації «Українська мова та література»

КРЕМЕНЬ Василь Григорович – президент Національної академії педагогічних наук України

ЛИС Олена Георгіївна – народна депутатка України, голова підкомітету з питань загальної середньої освіти, інклюзивної освіти, освіти на тимчасово окупованих територіях Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

ЛИТВИН Зоя В’ячеславівна – голова громадської спілки «Освіторія»

ЛІСОВИЙ Оксен Васильович – директор Національного центру «Мала академія наук України»

ОЛЕКСЮК Світлана Валентинівна – директорка середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Печерського району міста Києва

ПЕТРУНІВ Микола Іванович – вчитель фізики Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка

ПОЛТОРАЦЬКИЙ Олексій Володимирович – директор Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

РОГОВА Віра Борисівна – заступниця міністра освіти і науки України

СМАГІН Ігор Іванович – директор комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

СПІТКОВСЬКА Катерина Василівна – директорка загальноосвітнього навчального закладу І-III ступенів «Гімназія № 107 «Введенська» Подільського району м.Києва 

ТРУХАНОВ Георгій Федорович – голова профспілки працівників освіти і науки України

ЦЕПЕНДА Ігор Євгенович – ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.